Геологічний музей розташований в головному корпусі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу в залі площею 550 м2. Колекції музею поповнювались за рахунок придбання експонатів на виставках, в музеях, приватних осіб в Німеччині, Франції, Австрії, США, Англії та знайдених в геологічних експедиціях. За більш, як 150-річний період існування музею були зібрані взірці зі всього світу. Робота геологічного музею тісно пов'язана з навчальним процесом, максимально сприяє підготовці висококваліфікованих фахівців. Цій меті служить і структура музею, відділи якого представлені систематичними колекціями:
В геологічному музеї постійно проводяться заняття з студентами та екскурсії для школярів та ліцеїстів міста та області, гостей і делегацій з України та зарубіжних країн. Ведеться і наукова робота. Складаються систематичні каталоги на електроних носіях по всім відділам експозиції.
Геологічний музей Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу за багатством, різноманітністю і представництвом колекцій мінералів, гірських порід, корисних копалин і викопних решток фауни і флори є одним з кращих у Європі. Одним із засновників був високоосвічений і талановитий геолог Прикарпаття, вчений Юліан Медвецький, який навчався у Віденському університеті на філософському відділені. Працюючи на кафедрі мінералогії Львівської Технічної академії розпочав роботу з систематизації колекцій і створення музею. Музей до Другої світової війни займав чинне місце серед аналогічних музеїв Європи. У 1963 році музей змінив свою адресу. Зараз музей розташований в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. За більше, ніж 150-річний період існування музею зібрано багато взірців з усієї планети, багато з яких є унікальними і викликають велику зацікавленість. 5 грудня 2007 р. постановою Кабíнету Мíнíстрiв України «Мíнералогiчна колекцiя геологiчного музею Івано-Франкiвського нацiонального технiчного унiверситету нафти i газу» внесена до Державного реєстру наукових об'єктiв, що становлять Нацiональне надбання.
Мінералогічна експозиція є однією з головних і найбільших у музеї та відображає різноманітність мінералів з різних родовищ світу дібраних за класифікацією академіка Є.Лазаренка. На прикладі окремих мінералів демонструються їх фізичні та генетичні властивості: твердість, блиск, забарвлення, а також ріст і формування мінералогічних форм.
На найхарактерніших взірцях демонструються ріст, формування індивідуальних особливостей і окремих форм мінеральних агрегатів.
Опал (Австралія)
Агат (Бразилія)
Петрографічна експозиція представлена також гірськими породами зі всіх континентів і поділяється на три головні підрозділи: магматичні породи, метаморфічні породи та осадові породи . Вивчення петрографічного складу гірських порід має важливе значення при пошуках родовищ корисних копалин. В багатьох випадках гірські породи є самі корисними копалинами.
Мармур (Австрія)
Кристалічний сланець з рубінами
Експозиція розкриває багатства надр України і світу. Основою експозиції є зразки різноманітних руд: залізних, марганцевих, цинкових, зразки вугілля, мармурів, нафти, фосфоритів, бокситів, графіту, каоліну, сірки, кам’яної та калійної солей, гіпсу, озокериту. Особливою частиною експозиції є «корисні копалини Івано-Франківської області.
Поліметалічна руда (Україна, Луганська обл.)
Кіновар (Україна, Донбас)
Палеонтологічна експозиція представлена зразками викопних решток основних типів організмів і рослин з часів появи життя на Землі до четвертинного періоду включно. Тут можна побачити кишковопорожнинні, пластиножаберні, плечоногі, черевоногі, головоногі і членистоногі. Серед кишковопорожнинних експонуються корали різних формі кольорів, із головоногих – поздовжній розтин наутілуса. Членистоногі представлені збереженими відбитками комах і бабок. Клас риб ілюструється відбитками риб юрського періоду, знайдених на території Гренландії, Франції, Німеччини. Хижаки представлені окремими кістками, зубами, щелепами. В експозиції також є бивні мамонта.
Calymene blumenbachi
Відбиток риби
Ця експозиція переносить нас у далеке минуле і в хронологічній послідовності розкриває етапи розвитку земної кори, зміну тваринного і рослинного світу пртягом геологічного часу. Вся історія розвитку Землі ділиться на відрізки часу – етапи розвитку земної кори і органічного світу. Виділяють п’ять ер: архейську, протерозойську, палеозойську, мезозойську і кайнозойську. Всі відрізки часу від утворення земної кори до сучасності об’єднуються в геохронологічну шкалу та представленні у вітринах зразками порід і залишками основних груп вимерлих організмів.
Nautilus Pompilius
Cidaris coronata
Прогуляйтеся залами геологічного музею у 360°, не виходячи з дому.
Директор Геологічного музею — Палійчук Олександра Володимирівна
76019 Україна, м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15 Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (ІФНТУНГ), Геологічний музей.
geomuseum@nung.edu.ua
+38(0342)546991
